Ми, маленькі українці
Ой заграйте, музиченьки,
А ми заспіваєм,
Хай лунає далеченько
Над вкраїнським краєм.
Ми, маленькі українці,
Дуже гордимося,
Що у вільній вже сторонці
Живемо й вчимося.
Хай Дніпро-Славутич чує
І сиві Карпати,
З нами разом торжествує
Україна-мати.
Ми, маленькі українці,
Дуже гордимося,
Ще у вільній вже сторонці
Живемо й вчимося.
Молим Господа Сердечно
І Матір Святеньку:
Нехай буде вільна вічно
Україна-ненька.
Ми, маленькі українці,
Дуже гордимося,
Де у вільній вже сторонці
Живемо й вчимося.
Будем добре вчитись в школі,
Старанно трудитись,
Щоби рідній Україні
Потім пригодитись.
Ми, маленькі українці,
Дуже гордимося,
Що у вільній вже сторонці
Живемо й вчимося.
А ми заспіваєм,
Хай лунає далеченько
Над вкраїнським краєм.
Ми, маленькі українці,
Дуже гордимося,
Що у вільній вже сторонці
Живемо й вчимося.
Хай Дніпро-Славутич чує
І сиві Карпати,
З нами разом торжествує
Україна-мати.
Ми, маленькі українці,
Дуже гордимося,
Ще у вільній вже сторонці
Живемо й вчимося.
Молим Господа Сердечно
І Матір Святеньку:
Нехай буде вільна вічно
Україна-ненька.
Ми, маленькі українці,
Дуже гордимося,
Де у вільній вже сторонці
Живемо й вчимося.
Будем добре вчитись в школі,
Старанно трудитись,
Щоби рідній Україні
Потім пригодитись.
Ми, маленькі українці,
Дуже гордимося,
Що у вільній вже сторонці
Живемо й вчимося.
Примітки:
Записали 1995 року Т. Парсяк та Н. Федорчук у с. Кульчиці Самбірського району Львівської області від Ольги Кілко.Джерело:
Відлуння лісу / Упорядник І.О. Голубенко. – Київ: Інститут громадянського суспільства, 2000. – 197 с.Рекламне оголошення