Ворон кряче в вишині
Ворон кряче в вишині,
Більше сил немає,
Білосніжная лелека
Очі затуляє.
Чи побачу ще колись
Всю свою родину,
Чи побачу ще колись
Вільну Україну.
Степ широкий розстелився
Аж до небокраю.
Буйний вітер лиш один
В тім степу гуляє.
Сонце випалило степ
Ні води краплини.
В тім степу козак лежить
В латаній свитині.
Більше сил немає,
Білосніжная лелека
Очі затуляє.
Чи побачу ще колись
Всю свою родину,
Чи побачу ще колись
Вільну Україну.
Степ широкий розстелився
Аж до небокраю.
Буйний вітер лиш один
В тім степу гуляє.
Сонце випалило степ
Ні води краплини.
В тім степу козак лежить
В латаній свитині.
Примітки:
Записала 1990 року Тетяна Марченко у с. Вістава Калуського району Івано-Франківської області.Джерело:
Відлуння лісу / Упорядник І.О. Голубенко. – Київ: Інститут громадянського суспільства, 2000. – 197 с.Рекламне оголошення