Моя матусе, я в тюрмі

Моя матусе, я в тюрмі,
Минають сумно дні за днями,
Немов туман, що узимі
Пливе над рідними полями.

Як сумно тут із-поза ґрат
Не бачить сонячного сходу.
На років двадцять мене кат
В тюрму замкнув за честь народу.

Впадуть мої слова в твій дім,
Немов злодії серед ночі –
Ти не лякайся і не плач,
Заплющ свої старенькі очі.

І горда будь, що ворог злий
Карає так твою дитину.
Чи втямиш? Вчила ти дітей
Боротися за Україну.

Сестрі сказати не забудь,
Най сіє цвіти огородні,
Щоб мала чим встеляти путь
Як вернуться борці народні.

Примітки:
Записали 1994 року Олена Басюк і Тарас Головань у с. Микуличин Івано-Франківської області від Ганни Гундяк.
Джерело:
Відлуння лісу / Упорядник І.О. Голубенко. – Київ: Інститут громадянського суспільства, 2000. – 197 с.

Рекламне оголошення