Розвивайся ти, високий дубе,
Весна красна буде,
Розпадуться пута віковії,
Прокинуться люди.

Розпадуться пута віковії,
Тяжкії кайдани.
Не побіждена злими ворогами,
Україна встане.

Встане славна мати-Україна,
Щаслива і вільна,
Від Кубані аж до Сяна-річки,
Одна – нероздільна.

Щезнуть межі,
Чужі між собою;
Згорне мати до себе всі діти
Теплою рукою.

Діти ж мої, діти нещасливі,
Блудні сиротята,
Годі ж бо вам в сусід на услузі
Свій вік коротати.

Піднімайтесь на святе діло,
На щирую дружбу.
Та щоб ви чесно послужили
Для матері службу.

Чи то ж ви мало послужились
Москві і ляхові?
Чи ще ж то вони мало поточили
Братерської крові?

Пора, діти, пора поглядіти
Для власної хати,
Щоб ґаздою, не слугою
Перед світом стати.

Розвивайся ти, високий дубе,
Весна красна буде!
Гей, вставаймо, єднаймося,
Українські люди!

Єднаймося, братаймося
В товариство чесне,
Най братерством щирим
Вкраїна воскресне!