Ми смілі воїни, суворі [1]
Ми смілі воїни, суворі,
Наш батько – гнів, а мати – месть,
Брати ми грому і просторів,
Борці за волю, славу й честь.
Сміються ватри – юний регіт,
Співає думу Чорний ліс.
Душа повстанців – славний Грегіт
Цілує, пестить вірний кріс.
Голублять сосни, мов дівчата,
До бою серце грає марш.
Рої залізні все на чатах,
Різун із нами – лицар наш.
Чатуй, катюго, на заставах –
Ми йдем на зустріч вже тобі!
Готові, друзі: – Слава! Слава!
– Лунає гімн, клекоче бій.
За тебе, рідна Україно,
За кров святу твоїх дітей.
На суд покличемо руїни
І встане вільний Прометей.
Наш батько – гнів, а мати – месть,
Брати ми грому і просторів,
Борці за волю, славу й честь.
Сміються ватри – юний регіт,
Співає думу Чорний ліс.
Душа повстанців – славний Грегіт
Цілує, пестить вірний кріс.
Голублять сосни, мов дівчата,
До бою серце грає марш.
Рої залізні все на чатах,
Різун із нами – лицар наш.
Чатуй, катюго, на заставах –
Ми йдем на зустріч вже тобі!
Готові, друзі: – Слава! Слава!
– Лунає гімн, клекоче бій.
За тебе, рідна Україно,
За кров святу твоїх дітей.
На суд покличемо руїни
І встане вільний Прометей.
Примітки:
1. Грегіт – прізвище.2. Записано Володимиром Мельниченком 1992 року в поїзді по дорозі від Калуша до Брошніва на Івано-Франківщині.
Джерело:
Відлуння лісу / Упорядник І.О. Голубенко. – Київ: Інститут громадянського суспільства, 2000. – 197 с.Рекламне оголошення