Люди=люди
Завжди кажуть щось одне,
Потім роблять щось друге!
Без особої мети –
Головне вперед іти!
За спиною друг у друга
Щось пиздіти – це ми можем!
Не дивлячись на себе, –
Люди=люди ось і все! (ост 2 рядки – 2)
Уперед літить прогрес –
До зірок і до небес,
Чоловік вважати став,
Що людиною вже став!
Наркота, війна і голод,
Без кінця брехня і холод!
Це усе абстракція,
Ми – цивілізація! (ост 2 рядки – 2)
Приспів:
Якби я хотів голови не мати.
Не мати думок, просто ходити і мовчати.
Якби я хотів голови не мати.
Не мати думок, просто ходити і мовчати.
У людини є язик,
Мова є і діалект,
І ми вважаємо тріплом
Того, хто відкрива секрети!
Це брехня, це неправда!
Прокурор у голові,
Все розташує по місцях –
Падаль у твоїх очах! (ост 2 рядки – 2)
Приспів
Візьми мене, мені навколо все обридло...
Навіть я сам собі не можу дати ради...
У голові моїй нічого, тільки фон...
Мене достало – я розіб’ю магнітофон!
Чому все так? Навколо мене знову і знову,
Чи я дурак? Ніколи не було такого!
І знову дощ, і знову сильний, знов задовго,
І не питай, зі мною ще це буде довго!
Поховаю сам себе у безтолковій голові,
Не знаю що сказати, слова огидні мені! (2 рядки – 4)
Потім роблять щось друге!
Без особої мети –
Головне вперед іти!
За спиною друг у друга
Щось пиздіти – це ми можем!
Не дивлячись на себе, –
Люди=люди ось і все! (ост 2 рядки – 2)
Уперед літить прогрес –
До зірок і до небес,
Чоловік вважати став,
Що людиною вже став!
Наркота, війна і голод,
Без кінця брехня і холод!
Це усе абстракція,
Ми – цивілізація! (ост 2 рядки – 2)
Приспів:
Якби я хотів голови не мати.
Не мати думок, просто ходити і мовчати.
Якби я хотів голови не мати.
Не мати думок, просто ходити і мовчати.
У людини є язик,
Мова є і діалект,
І ми вважаємо тріплом
Того, хто відкрива секрети!
Це брехня, це неправда!
Прокурор у голові,
Все розташує по місцях –
Падаль у твоїх очах! (ост 2 рядки – 2)
Приспів
Візьми мене, мені навколо все обридло...
Навіть я сам собі не можу дати ради...
У голові моїй нічого, тільки фон...
Мене достало – я розіб’ю магнітофон!
Чому все так? Навколо мене знову і знову,
Чи я дурак? Ніколи не було такого!
І знову дощ, і знову сильний, знов задовго,
І не питай, зі мною ще це буде довго!
Поховаю сам себе у безтолковій голові,
Не знаю що сказати, слова огидні мені! (2 рядки – 4)
Рекламне оголошення