Ой у полі кущ калини
Ой у полі кущ калини нахилився до води,
Ти скажи, скажи, калино, як попала ти сюди?
– Якось ранньою весною хлопець бравий прискакав,
Милувався довго мною, а тоді з собою взяв.
Він хотів мене, калину, посадить в своїм саду,
Не довіз, а в полі кинув, думав, що я пропаду.
Я за землю ухопилась, дала раду я собі
І навіки залишилась, де вода і солов’ї.
Ти не дми на мене, вітре, я тепер не пропаду,
Наді мною сонце світить і, як завжди, я цвіту.
Ти скажи, скажи, калино, як попала ти сюди?
– Якось ранньою весною хлопець бравий прискакав,
Милувався довго мною, а тоді з собою взяв.
Він хотів мене, калину, посадить в своїм саду,
Не довіз, а в полі кинув, думав, що я пропаду.
Я за землю ухопилась, дала раду я собі
І навіки залишилась, де вода і солов’ї.
Ти не дми на мене, вітре, я тепер не пропаду,
Наді мною сонце світить і, як завжди, я цвіту.
Примітки:
Записано 1990 р. від сім’ї Кухти в с. Оселя Яворівського р-ну Львівської обл.Джерело:
Пісні з Галичини / Упорядники Р.П. Береза, М.О. Дацко. – Львів: Світ, 1997. – 192 с.Рекламне оголошення