А вже восьмий рік минає,
На дев’ятий наступає.
Сталась сумна подія –
Застогнала під мечем,
Запалала під вогнем
Закарпатська Україна.

А наш батько Волошин,
Він скликає всіх старшин
На нараду сумную:
– Щоби ми всі, як стій,
Січовії стрільці
Стали сміливо до бою.

А ти, брате, не журись,
На Карпати не дивись,
На їх сумну подію.
З тої крові вже росте
Покоління молоде,
Загартоване до бою.