Котилася бочка дубовая
Котилася бочка дубовая,
А в ній горілочка медовая.
Я би ся напила, та боюся,
Що я молоденька переп’юся.
Гнула я калину – не пригнула,
Як приїхав мій миленький, не почула.
Як приїхав миленький під ворота,
– Вийди, вийди, дівчино, гарна, злота.
Не вийшла дівчина, тільки мати:
– З ким же будеш, серденько, розмовляти?
Бо твоя дівчинонька засмучена,
На правій рученьці заручена.
А в ній горілочка медовая.
Я би ся напила, та боюся,
Що я молоденька переп’юся.
Гнула я калину – не пригнула,
Як приїхав мій миленький, не почула.
Як приїхав миленький під ворота,
– Вийди, вийди, дівчино, гарна, злота.
Не вийшла дівчина, тільки мати:
– З ким же будеш, серденько, розмовляти?
Бо твоя дівчинонька засмучена,
На правій рученьці заручена.
Примітки:
1. Останній рядок кожного куплету повторюється двічі.2. Записано 1989 р. від Олексія Дацка (1929 р.н.) та Стефанії Дацко (1931 р.н.) у с. Ставчани Пустомитівського р-ну Львівської обл.
Джерело:
Пісні з Галичини / Упорядники Р.П. Береза, М.О. Дацко. – Львів: Світ, 1997. – 192 с.Рекламне оголошення