Ой попід гай зелененький [1]
текст
нотиОй попід гай, ой попід гай зелененький,
Ой там брала дівчинонька льон дрібненький.
Вона брала, вибирала та й стелила,
До тихого Дунаєнька говорила.
– Ти, Дунаю-Дунаєньку, тиха вода,
Кому ж я ся сподобала та й молода?
Чи попові, чи дякові, то дай, Боже,
Чи якому пиякові, не дай, Боже.
А ти дай мя, моя мамо, за такого,
Що він мене вірно любить, а я його.
Но не дай мя, моя мамо, за пияка,
Бо пропаде худобина, хоч би яка.
А я своїй матусеньці на відході
Посадила яворонька на городі.
Рости, рости, явороньку, розростайся,
Гуляй, співай, дівчинонько, не цурайся.
Ой там брала дівчинонька льон дрібненький.
Вона брала, вибирала та й стелила,
До тихого Дунаєнька говорила.
– Ти, Дунаю-Дунаєньку, тиха вода,
Кому ж я ся сподобала та й молода?
Чи попові, чи дякові, то дай, Боже,
Чи якому пиякові, не дай, Боже.
А ти дай мя, моя мамо, за такого,
Що він мене вірно любить, а я його.
Но не дай мя, моя мамо, за пияка,
Бо пропаде худобина, хоч би яка.
А я своїй матусеньці на відході
Посадила яворонька на городі.
Рости, рости, явороньку, розростайся,
Гуляй, співай, дівчинонько, не цурайся.
Примітки:
1. Останній рядок кожного куплету повторюється двічі.2. Записано 1989 р. від Олексія Дацка (1929 р.н.) та Стефанії Дацко (1931 р.н.) у с. Ставчани Пустомитівського р-ну Львівської обл.
Джерело:
Пісні з Галичини / Упорядники Р.П. Береза, М.О. Дацко. – Львів: Світ, 1997. – 192 с.Рекламне оголошення