Зажурилася й затужилася

ноти
ноти пісні "Зажурилася й затужилася"
Зажурилася й затужилася
Та бідненькая вдова,
Що не скошена й не згромаджена
Зелененька діброва.

Та найміть собі сімсот молодців,
Сім соток і чотири,
Щоб скосили та згромадили
Всі гори та долини.

Косарі косять, косарі косять,
А буйний повіває.
Шовкова трава, чом зеленая,
На косу налягає.

Шовкова трава, чом зеленая,
На косу налягає.
А бідна вдова, а бідна вдова
До корчми поспішає.

Косарі косять, косарі косять,
А сонце на обрій кує.
Біжить удова, біжить удова,
Несе хліб та горілку.

– Не гнівайтеся, любі косарі,
Шо я ся припізнила.
Ой глота була та коло склепу,
Ледве ся допросила.

Примітки:
Записано 1990 р. від Олени Мотрук (1924 р.н.) у с. Микуличин Яремчанського р-ну Івано-Франківської обл.
Джерело:
Пісні з Галичини / Упорядники Р.П. Береза, М.О. Дацко. – Львів: Світ, 1997. – 192 с.

Рекламне оголошення