Буковино, ти зелена
Буковино, ти зелена,
На три части поділена.
Куди ходжу, куди броджу,
Та нічого не знаходжу.
Лиш знайшов я три листочки
З зеленої калиночки.
Один зірву та заграю,
Батька й матері не маю.
Другий зірву та заграю,
Братів й сестер я не маю.
Третій зірву та заграю,
Я в неволі пропадаю.
Я й не воваль, й не родина,
Плаче серце, як дитина.
Плаче й плаче, має чого,
Нема правди ні від кого.
Нема правди та не буде,
Пішла правда поміж люди.
Пішла правда між горами,
Лиш неправда межи нами.
На три части поділена.
Куди ходжу, куди броджу,
Та нічого не знаходжу.
Лиш знайшов я три листочки
З зеленої калиночки.
Один зірву та заграю,
Батька й матері не маю.
Другий зірву та заграю,
Братів й сестер я не маю.
Третій зірву та заграю,
Я в неволі пропадаю.
Я й не воваль, й не родина,
Плаче серце, як дитина.
Плаче й плаче, має чого,
Нема правди ні від кого.
Нема правди та не буде,
Пішла правда поміж люди.
Пішла правда між горами,
Лиш неправда межи нами.
Примітки:
1. Останній рядок кожного куплету повторюється двічі.2. Записано 1990 р. від Олени Мотрук (1924 р.н.) у с. Микуличин Яремчанського р-ну Івано-Франківської обл.
Джерело:
Пісні з Галичини / Упорядники Р.П. Береза, М.О. Дацко. – Львів: Світ, 1997. – 192 с.Рекламне оголошення