Піду я до гаю, гаю зеленого

текст
Піду я до гаю, гаю зеленого,
Назбираю хмелю, хмелю червоного.

Натовчу я хмелю, хмелю червоного,
Напрошу я роду, роду славненького.

По багату сестру треба коні слати,
А по бідну сестру та й переказати.

Та багата сестра когута привезла,
А та бідна сестра барана принесла.

Багатую сестру та за стіл саджають,
А ту бідну сестру в порозі тримають.

Багатая сестра та п’є мед-горілку,
А тая бідненька стоїть при одвірку.

– Ой ти, наша сестро, не завадь нікому,
Годуй бідних діток, як прийдеш додому.

Йду я дорогою та гіренько плачу,
За тими сльозами стежечки не бачу.

Йду я стежечкою, люди мя питають:
– У сестри весілля, що рано вертаєш?

Як прийшла додому, ще й діти питають:
– Мамуню рідненька, що рано вертаєш?

– Діти, мої діти, в мене нема роду,
Облили мя сльози, я прийшла додому.

Примітки:
1. Останній рядок кожного куплету повторюється двічі.
2. Записано 1988 р. від Параски Врони (1927 р.н.) у с. Поториця Сокальського р-ну Львівської обл.
Джерело:
Пісні з Галичини / Упорядники Р.П. Береза, М.О. Дацко. – Львів: Світ, 1997. – 192 с.

Рекламне оголошення