Сонце сходить і заходить [1]

текст
Сонце сходить і заходить,
Чогось мила сумна ходить.

Сумна ходить, не говорить,
Певно, її серце болить.

Серце болить ізтяженька,
Щось не пише мій миленький.

Треба листа написати,
Щоб приїхав поховати.

Як приїхав під ворота –
Лежить мила, як сирота.

Як приїхав під віконце –
Лежить мила, як те сонце.

Як прийшов він до порога –
А милої душа в Бога.

Козак на це не зважає,
Гостру шаблю витягає.

Гостру шаблю витягає
І сам себе убиває.

Примітки:
1. Кожен куплет повторюється двічі.
2. Записано 1989 р. від Катерини Сусь (1940 р.н.) у с. Стільсько Миколаївського р-ну Львівської обл.
Джерело:
Пісні з Галичини / Упорядники Р.П. Береза, М.О. Дацко. – Львів: Світ, 1997. – 192 с.

Рекламне оголошення