Ой була вдова насеред села
Ой була вдова насеред села,
Ой мала вона одного сина.
Одного мала, до війська дала,
Одного мала, до війська дала.
Минає рочок – не йде синочок,
Минає другий – не йде син любий.
На третій рочок невістку веде,
На третій рочок невістку веде.
Сина стрічала солодким медом,
А невістоньку гірким полином.
Син меду не пив, під коня вилив,
А ту трутину – наполовину.
Знала ти, ма-ґи, як зустрічати,
Ой знай ти, мати, як поховати.
Сина ховали під віконцями,
А невістоньку за ворітцями.
На синочкові – явір зелененький,
На невістоньці – три берізоньки.
Над синоньком все мати плаче,
На невістоньці все ворон кряче.
Ой мала вона одного сина.
Одного мала, до війська дала,
Одного мала, до війська дала.
Минає рочок – не йде синочок,
Минає другий – не йде син любий.
На третій рочок невістку веде,
На третій рочок невістку веде.
Сина стрічала солодким медом,
А невістоньку гірким полином.
Син меду не пив, під коня вилив,
А ту трутину – наполовину.
Знала ти, ма-ґи, як зустрічати,
Ой знай ти, мати, як поховати.
Сина ховали під віконцями,
А невістоньку за ворітцями.
На синочкові – явір зелененький,
На невістоньці – три берізоньки.
Над синоньком все мати плаче,
На невістоньці все ворон кряче.
Примітки:
Записано 1988 р. від Ярослави Грендиш (1932 р.н.) у с. Чемеринці Перемишлянського р-ну Львівської обл.Джерело:
Пісні з Галичини / Упорядники Р.П. Береза, М.О. Дацко. – Львів: Світ, 1997. – 192 с.Рекламне оголошення