Горіхове сіделечко,
Мій кінь вороненький.
Ой поїхав з того села
Козак молоденький.

Ой поїхав козаченько
На кровавий танець,
Бо вже на нас наступає
Татарин-поганець.

А як їхав з того села –
Низенько вклонився:
– Прощавайте, отець, мати,
Буду за вас бився!

Прощавайте, отець, мати,
Не тужіть за мною.
Ласка в Бога – перемога,
Славить нашу зброю!

Ждала, ждала стара мати
Рідненьку дитину
Та прислали їй папери,
Де козак загинув.

В чистім полі, край дороги,
Під високим дубом,
Лежить козак молоденький
З кучерявим чубом.