Ходить павонька по сіножаті
Ходить павонька по сіножаті,
Крилонька розпустила.
Бо гадала, що роса зійшла,
Ще гірше заросило.
Ходить Ганнуся по світилонці,
Косоньку розпустила.
Вона гадала – матір утішить,
Ще гірше засмутила.
Ходить Ганнуся по світилонці,
Косоньку розпустила.
Вона гадала – батька утішить,
Ще гірше засмутила.
Ходить Ганнуся по світилонці,
Косоньку розпустила.
Вона гадала – сестру утішить,
Ще гірше засмутила.
Ходить Ганнуся по світилонці,
Косоньку розпустила.
Вона гадала – брата утішить,
Ще гірше засмутила.
Ходить Ганнуся по світилонці,
Косоньку розпустила.
Вона гадала – рід весь утішить,
Ще гірше засмутила.
Крилонька розпустила.
Бо гадала, що роса зійшла,
Ще гірше заросило.
Ходить Ганнуся по світилонці,
Косоньку розпустила.
Вона гадала – матір утішить,
Ще гірше засмутила.
Ходить Ганнуся по світилонці,
Косоньку розпустила.
Вона гадала – батька утішить,
Ще гірше засмутила.
Ходить Ганнуся по світилонці,
Косоньку розпустила.
Вона гадала – сестру утішить,
Ще гірше засмутила.
Ходить Ганнуся по світилонці,
Косоньку розпустила.
Вона гадала – брата утішить,
Ще гірше засмутила.
Ходить Ганнуся по світилонці,
Косоньку розпустила.
Вона гадала – рід весь утішить,
Ще гірше засмутила.
Примітки:
Записано 1988 р. від Параски Врони (1927 р.н.) у с. Поториця Сокальського р-ну Львівської обл.Джерело:
Пісні з Галичини / Упорядники Р.П. Береза, М.О. Дацко. – Львів: Світ, 1997. – 192 с.Рекламне оголошення