Ой дівчино, дівчинонько

ноти
ноти пісні "Ой дівчино, дівчинонько"
Ой дівчино, дівчинонько, квітко рожевая,
Ти мені ся сподобала, як була малая.

Ой летіла пава, пава, та на столі впала,
Подивіться, тату й мамо, яка гарна пара.

Ой на мості – риба з хвостом, а під мостом – молочай,
Подивіться, тату й мамо, чи не гарний молодий.

А на мості – риба з хвостом, а під мостом – лобода,
Подивіться, тату й мамо, чи не гарна молода.

Ой кувала зозуленька в хаті на загаті,
Чи ти любиш, тату й мамо, що зять в тебе в хаті.

Чи ти любиш, тату й мамо, вся наша родина,
Що сидить в вас за столом чужая дитина?

Любить тато, любить мама, любить вся родина,
Що в нас сидить за столом чужая дитина.

Ой не сідай коло мене, грубий кацавалку,
Бо як сядеш коло мене, то поломиш лавку.

Нехай сяде коло мене хлопець молоденький,
Тоді в мене на серденьку – як мід солоденький.

Чи то вікна побіліли, чи вітер з морозом,
Чи мій милий такий файний, чи мій дурний розум.

Ні то вікна побіліли, ні вітер з морозом,
Ні мій милий такий файний, то мій дурний розум.

Витягну я прут на воду, прут на воді в’ється,
Такий в дівки дурний розум, що за хлопцем б’ється.

Витягну я прут на воду, прут на воді скаче,
Який в хлопця дурний розум, що за дівков плаче.

Вас два, я сама, я з вами стояла,
Вас два, я сама, я ся не бояла.

Вас два, я сама, вас було чотири,
Всі чотири дурні були, що мене впустили.

Гоп-скок, парубок, в чорному сардаці,
А він таке витинає, як комин на хаті.

Гоп-скок, парубок, вишита сорочка,
А у того парубка – витріщені очка.

А я хліб замішу, та у піч саджаю,
Як я вийду на вулицю – з хлопцями гуляю.

– Ми за сватом, ми за сватом,– питаються свашки,
А наш сват під столом гризе костомашки.

– Ми за сватом, ми за сватом,– питаються дружки,
А наш сват під столом вилизує кружки.

Ой бий мене, моя мамо, ой бий мене, забий,
До сусіда я ходила, бо там хлопець гарний.

В Поториці нема води, випили горобці,
Поторицькі гарні дівки, ще гарніші хлопці.

Ой іду я полем, полем, полем-пшеницею.
Було краще дівчиною, як молодицею.

Молодая дівчинонька, куди йде – то скаче,
Молодая удовиця, куди йде – то плаче.

Мої милі співаночки, мої ви співанки,
Вас усіх я наскладала у своєї мамки.

Мої милі співаночки, де ж я вас подію,
Хіба візьму в запащину, по полю посію.

Ой там буде мій миленький по полю орати,
Буде мої співаночки по одній збирати.

Ой тут наша родинонька, ой тут наша мати,
Дайте їсти, дайте пити, ще й скажіть гуляти.

Пшеничнії пироги, гречаная каша,
Подивіться, тату й мамо, вже невістка ваша.

Примітки:
Записано 1988 р. від Параски Врони (1927 р.н.) у с. Поториця Сокальського р-ну Львівської обл.
Джерело:
Пісні з Галичини / Упорядники Р.П. Береза, М.О. Дацко. – Львів: Світ, 1997. – 192 с.

Рекламне оголошення