Шуміла ліщина, як ся розвивала
текст
нотиШуміла ліщина, як ся розвивала,
Плакала дівчина,
Як ся видавала.
Не шуми, ліщино, та й не розвивайся.
Не плач, дівчинонько,
І не видавайся.
Як же не шуміти, коли вітер віє.
Як же не плакати,
Коли серце мліє.
Шуміла ліщина, як я їхав возом.
Плакала дівчина
Через дурний розум.
Дівчино-коханко, що ти несеш в дзбанку?
Дай ми ся напити –
Буду тя любити.
Плакала дівчина,
Як ся видавала.
Не шуми, ліщино, та й не розвивайся.
Не плач, дівчинонько,
І не видавайся.
Як же не шуміти, коли вітер віє.
Як же не плакати,
Коли серце мліє.
Шуміла ліщина, як я їхав возом.
Плакала дівчина
Через дурний розум.
Дівчино-коханко, що ти несеш в дзбанку?
Дай ми ся напити –
Буду тя любити.
Примітки:
1. Другий рядок кожного куплету повторюється двічі.2. Записано 1990 р. від Олени Мотрук (1924 р.н.) у с. Микуличин Яремчанського р-ну Івано-Франківської обл.
Джерело:
Пісні з Галичини / Упорядники Р.П. Береза, М.О. Дацко. – Львів: Світ, 1997. – 192 с.Рекламне оголошення