Ми кривого танцю йдемо [1]
Ми кривого танцю йдемо,
Ми в нім кінця не знайдемо.
Ані кінця, ані ладу,
Не впізнати, котра ззаду.
Якби хлопця зачепити,
Щоб пішов мі молотити.
– Іди, хлопче, молотити,
Дам горілки-оковити.
А вже тії повмирали,
Що на панщину нас гнали.
А вже тії пасуть кози,
Що носили на нас лози.
А шум ходить по діброві,
А шумиха рибу ловить.
Що зловила, то пропила,
Сукні доні не купила.
Ой шум, доню, до суботи,
Куплю тобі я чоботи.
І чоботи, і запаску,
Люби мене, коли ласка.
Ми в нім кінця не знайдемо.
Ані кінця, ані ладу,
Не впізнати, котра ззаду.
Якби хлопця зачепити,
Щоб пішов мі молотити.
– Іди, хлопче, молотити,
Дам горілки-оковити.
А вже тії повмирали,
Що на панщину нас гнали.
А вже тії пасуть кози,
Що носили на нас лози.
А шум ходить по діброві,
А шумиха рибу ловить.
Що зловила, то пропила,
Сукні доні не купила.
Ой шум, доню, до суботи,
Куплю тобі я чоботи.
І чоботи, і запаску,
Люби мене, коли ласка.
Примітки:
Записано 1989 р. від фольклорного колективу у с. Почаєвичі Дрогобицького р-ну Львівської обл.Джерела:
1. Пісні з Галичини / Упорядники Р.П. Береза, М.О. Дацко. – Львів: Світ, 1997. – 192 с.2. Золотий Дунай. Символіка української пісні / Упорядник Марія Чумарна. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2007. – 264 с.
Рекламне оголошення