Ой надворі зоряє

текст
Ой надворі зоряє, зоряє,
Чабан вівці корняє, корняє.

Чабан вівці корняє, корняє
Та й на хлопців моргає, моргає.

Ой ви, хлопці молодці, молодці,
Перекажіть дівочці, дівочці.

Перекажіть дівочці, дівочці,
Що в шовковій сорочці, сорочці.

Най вона ся віддає, віддає,
Най вона мене не жде, мене не жде.

Ой, Боже, ж мій, Боже, ж мій,
Гарний хлопець, та не мій, та не мій

А що ж йому зробити, зробити,
Щоб хотів він любити, любити?

Піди, дівко, на гору, на гору
Та накопай розмаю, розмаю.

Та дай йому напитись, напитись,
То буде тя любити, любити.

Дівка корінь копає, копає,
Козак коня сідлає, сідлає.

Ой ще корінь не скипів, не скипів,
А вже козак прилетів, прилетів.

Ой що ж тебе принесло, принесло –
Чи коцюба чи весло, чи весло?

Мене привіз сивий кінь, сивий кінь
До дівчини на поклін, на поклін.

Ой на горі вітер дув, вітер дув.
В мене з ночі любко був, любко був.

Черевички поцував, поцував,
Біле личко цілував, цілував.

Примітки:
Записано 1990 р. від Олени Мотрук (1924 р.н.) у с. Микуличин Яремчанського р-ну Івано-Франківської обл.
Джерело:
Пісні з Галичини / Упорядники Р.П. Береза, М.О. Дацко. – Львів: Світ, 1997. – 192 с.

Рекламне оголошення