Ой ти, дібрівная зозуле [1]
текст
нотиОй ти, дібрівная зозуле, зозуле.
Ой не куй так рано в діброві, в діброві.
Но закуй матінці в коморі, в коморі.
Бо моя матінка – старая, старая.
Та ще й до того ж лихая, лихая.
Поточу я камінь до міста, до міста.
Та накуплю вінків аж двісті, аж двісті.
А на паняночки – віночки, віночки.
А на парубочки – шапочки, шапочки.
А на малі діти – сорочки, сорочки.
А на молодиці – хустиці, хустиці.
Ой ти, дібрівная зозуле, зозуле.
Ой не куй так рано в діброві, в діброві.
Ой не куй так рано в діброві, в діброві.
Но закуй матінці в коморі, в коморі.
Бо моя матінка – старая, старая.
Та ще й до того ж лихая, лихая.
Поточу я камінь до міста, до міста.
Та накуплю вінків аж двісті, аж двісті.
А на паняночки – віночки, віночки.
А на парубочки – шапочки, шапочки.
А на малі діти – сорочки, сорочки.
А на молодиці – хустиці, хустиці.
Ой ти, дібрівная зозуле, зозуле.
Ой не куй так рано в діброві, в діброві.
Примітки:
Записано 1988 р. від Ярослави Грендиш (1932 р.н.) у с. Чемеринці Перемишлянського р-ну Львівської обл.Джерело:
Пісні з Галичини / Упорядники Р.П. Береза, М.О. Дацко. – Львів: Світ, 1997. – 192 с.Рекламне оголошення