Мамо, ластівко сивоволоса,
Як тобі там самотньо живеться?
Скрипка тужно нам пісню голосить,
Аж струна ледь в душі не порветься!
Все науки й мандрівки по світу
Не давали нам разом побути.
Посилав я з листами привіти,
Але ж голосу в них не почути!

Приспів:
Та де б не був – я завжди біля тебе.
Ми ще вквітчаєм нашу рідну хату.
На старість прихилю для тебе небо,
Аби могла ти пісню доспівати!
Я прихилюсь до тебе, рідна мати!
Аби могла ти пісню доспівати!

Мамо, вдячний тобі за тепло,
Що ним душу мені зігрівала.
За велике, безмежне добро,
Яке весь вік мені дарувала!
Хоч на віддалі і не збагнути,
Всі турботи твоїх хлібних рук,
Зате серце лиш може відчути
Крізь осінні простори розлук.

Приспів

Ти мені так давно обіцяла
Розказати про все пережите.
Зиму всю рушники вишивала,
А з весни ти голубила квіти.
І побути разом ще нам вдасться,
І твої розігнати печалі.
Ти збагнеш ще земне своє щастя,
Що тобі накували зозулі!

Приспів