Я в середу родилася [1]
текст
нотиЯ в середу родилася,
Кажуть люди – горе.
Не піду я за старого –
Бородою коле.
А піду я за такого,
Що не має й вуса,*
Він на мене кивне, моргне,
А я засміюся.
Мела хату, мела сіни
Та й засміялася,
Вийшла мати воду брати
Та й догадалася.
– Чого ж, доню, чого ж, доню,
Чого ти смієшся?
Полюбила козаченька
Та й не признаєшся.
– Ой ти, горо кам’яная,
Чом не лупаєшся,
Ой дівчино молодая,
Чом не признаєшся?
– Хіба б же я з піску була,
Щоб розсипалася,
Хіба б же я дурна була,
Щоб я призналася.
Кажуть люди – горе.
Не піду я за старого –
Бородою коле.
А піду я за такого,
Що не має й вуса,*
Він на мене кивне, моргне,
А я засміюся.
Мела хату, мела сіни
Та й засміялася,
Вийшла мати воду брати
Та й догадалася.
– Чого ж, доню, чого ж, доню,
Чого ти смієшся?
Полюбила козаченька
Та й не признаєшся.
– Ой ти, горо кам’яная,
Чом не лупаєшся,
Ой дівчино молодая,
Чом не признаєшся?
– Хіба б же я з піску була,
Щоб розсипалася,
Хіба б же я дурна була,
Щоб я призналася.
Примітки:
1. Останні два рядки кожного куплету повторюються двічі.
* – у джерелі 4 цей рядок подано інакше:Що сіються вуса.
Джерела:
1. Жартівливі пісні. Родинно-побутові / Упорядники О.І. Дей, М.Г. Марченко, А.І. Гуменюк. – Київ: Наукова думка, 1967. – 800 с.2. Жартівливі та сатиричні пісні / Упорядник Микола Дмитренко. – Київ: Дніпро, 1988. – 327 с.
3. Перлини української народної пісні / Упорядник Микола Гордійчук. – Київ: Музична Україна, 1991. – 383 с.
4. Пісні маминого серця / Упорядник Р.П. Радишевський. – Київ: Видавничий центр "Просвіта", 2006. – 351 с.
Рекламне оголошення