У полі береза
У полі береза,
У полі кудрява,
А на тій березі
Зозуля кувала.
Ой то не зозуля,
То рідная мати,
Вона виряджала
Сина у солдати:
– Іди, іди сину,
Довго не барися,
За рочок, за другий
Додому вернися.
Вже рочок минає,
Другий наступає,
А третій подходить
Син з війська вертає.
Іде мій синочок
Не сам, а з жоною...
– Ой чи рада, мамо,
Ой чи рада мною?
– Ой рада я, сину,
Рада я тобою,
Та не рада, сину,
Твоєю жоною.
У полі кудрява,
А на тій березі
Зозуля кувала.
Ой то не зозуля,
То рідная мати,
Вона виряджала
Сина у солдати:
– Іди, іди сину,
Довго не барися,
За рочок, за другий
Додому вернися.
Вже рочок минає,
Другий наступає,
А третій подходить
Син з війська вертає.
Іде мій синочок
Не сам, а з жоною...
– Ой чи рада, мамо,
Ой чи рада мною?
– Ой рада я, сину,
Рада я тобою,
Та не рада, сину,
Твоєю жоною.
Джерело:
Пісні маминого серця / Упорядник Р.П. Радишевський. – Київ: Видавничий центр "Просвіта", 2006. – 351 с.Рекламне оголошення