Тихо над річкою
Тихо над річкою, ніченька темная,
Спить зачарований ліс.
Ніжно шепоче він казку таємную,
Сумно зітха верболіз.
Нічка розсипала зіроньки яснії,
Он вони в річці на дні.
Плачуть берези по той бік – сріблистії,
В темряві, наче у сні.
Що їм приснилося? – щастя улюблене,
В хвилях бурхливе життя.
Личенько дівчини ніжно голублене,
Щирі її почуття.
Місяць опівночі сходить над річкою,
Падає тінь на поля.
Весело вдвох із дівчиною вірною
Слухати спів солов’я.
Спить зачарований ліс.
Ніжно шепоче він казку таємную,
Сумно зітха верболіз.
Нічка розсипала зіроньки яснії,
Он вони в річці на дні.
Плачуть берези по той бік – сріблистії,
В темряві, наче у сні.
Що їм приснилося? – щастя улюблене,
В хвилях бурхливе життя.
Личенько дівчини ніжно голублене,
Щирі її почуття.
Місяць опівночі сходить над річкою,
Падає тінь на поля.
Весело вдвох із дівчиною вірною
Слухати спів солов’я.
Примітки:
1. Останні два рядки кожного куплету повторюються двічі.2. У джерелі 2 текст подано без останніх двох куплетів.
* – у джерелі 2 цей куплет подано інакше:Джерела:
1. Пісні маминого серця / Упорядник Р.П. Радишевський. – Київ: Видавничий центр "Просвіта", 2006. – 351 с.2. Пісенний вінок: Українські народні пісні / Упорядник Андрій Михалко. – Київ: Криниця, 2007. – 400 с.
Рекламне оголошення
Он вони в річці на дні,
Плачуть берези по той бік кудрявії,
Здалека линуть пісні...