Там, де Ятрань круто в’ється [1]
Там, де Ятрань круто в’ється,
З-під каменя б’є вода,
Там дівчина воду брала,
Чорнобрива, молода.
Ти, дівчино, ти щаслива:
В тебе батько, мати є,
Рід великий, хата біла,
Все, що в хаті, то твоє.
А я бідний, безталанний;
Степ широкий – то ж мій сват,
Шабля, люлька – вся родина,
Сивий коник – то ж мій брат.
Ой як тяжко жити стало,
Бо ті прокляті пани
Із нас шкуру поздирали
Та пошили жупани.
З-під каменя б’є вода,
Там дівчина воду брала,
Чорнобрива, молода.
Ти, дівчино, ти щаслива:
В тебе батько, мати є,
Рід великий, хата біла,
Все, що в хаті, то твоє.
А я бідний, безталанний;
Степ широкий – то ж мій сват,
Шабля, люлька – вся родина,
Сивий коник – то ж мій брат.
Ой як тяжко жити стало,
Бо ті прокляті пани
Із нас шкуру поздирали
Та пошили жупани.
Примітки:
1. Останні два рядки кожного куплету повторюються двічі.2. У джерелі 2 текст подано без останнього куплету.
Джерела:
1. Пісні маминого серця / Упорядник Р.П. Радишевський. – Київ: Видавничий центр "Просвіта", 2006. – 351 с.2. Перлини української народної пісні / Упорядник Микола Гордійчук. – Київ: Музична Україна, 1991. – 383 с.
Рекламне оголошення