Подай, дівчино, ручку на прощання [1]
Подай, дівчино, ручку на прощання,
Може, в останній вже раз.
Прийшла хвилина, час іти до бою,
Мушу сповняти свій наказ.
Пішли до бою темненької ночі,
І в небі місяць не сіяв.
Гармати били, а ми наступали,
Один по одному падав.
В бою я бачив раненого друга,
Він впав на землю ще живий.
З грудей червона кров текла рікою,
Останнє слово говорив:
– Напишіть до батька, напишіть до неньки,
Напишіть до любої дівчини,
Що гостра куля грудь мою пробила,
В бою за волю Батьківщини.
Може, в останній вже раз.
Прийшла хвилина, час іти до бою,
Мушу сповняти свій наказ.
Пішли до бою темненької ночі,
І в небі місяць не сіяв.
Гармати били, а ми наступали,
Один по одному падав.
В бою я бачив раненого друга,
Він впав на землю ще живий.
З грудей червона кров текла рікою,
Останнє слово говорив:
– Напишіть до батька, напишіть до неньки,
Напишіть до любої дівчини,
Що гостра куля грудь мою пробила,
В бою за волю Батьківщини.
Примітки:
Останні два рядки кожного куплету повторюються двічі.Джерело:
Пісні маминого серця / Упорядник Р.П. Радишевський. – Київ: Видавничий центр "Просвіта", 2006. – 351 с.Рекламне оголошення