Ой чиє то жито
Ой чиє то жито,
Чиї то покоси?
Чия то дівчина
Розпустила коси?
Коси розпустила,
Плечі устелила,
Дівчата, дівчата,
Що я наробила.
Дівчата, дівчата,
Що я наробила...
Козак жінку має,
А я полюбила.
Козак жінку має,
Ще й діточок двоє,
Крається серденько
В дівчини надвоє.
Надвоє, надвоє,
На дві половині...
Ой як тяжко жити
Молодій дівчині.
Вивела вже коня,
Осідлала йому:
– Бери їдь, козаче,
Бери їдь додому.
Бери їдь додому,
Хай сам Бог з тобою.
Як не маєш жінки,
Кохайся зі мною.
– Є у мене жінка,
Є у мене діти,
Рад би я додому
Соколом злетіти.
Ой чиє то жито,
Чиї то покоси,
Чия то дівчина
Розпустила коси?
Чиї то покоси?
Чия то дівчина
Розпустила коси?
Коси розпустила,
Плечі устелила,
Дівчата, дівчата,
Що я наробила.
Дівчата, дівчата,
Що я наробила...
Козак жінку має,
А я полюбила.
Козак жінку має,
Ще й діточок двоє,
Крається серденько
В дівчини надвоє.
Надвоє, надвоє,
На дві половині...
Ой як тяжко жити
Молодій дівчині.
Вивела вже коня,
Осідлала йому:
– Бери їдь, козаче,
Бери їдь додому.
Бери їдь додому,
Хай сам Бог з тобою.
Як не маєш жінки,
Кохайся зі мною.
– Є у мене жінка,
Є у мене діти,
Рад би я додому
Соколом злетіти.
Ой чиє то жито,
Чиї то покоси,
Чия то дівчина
Розпустила коси?
Джерело:
Пісні маминого серця / Упорядник Р.П. Радишевський. – Київ: Видавничий центр "Просвіта", 2006. – 351 с.Рекламне оголошення