Ой чиє то жито,
Чиї то покоси?
Чия то дівчина
Розпустила коси?

Коси розпустила,
Плечі устелила,
Дівчата, дівчата,
Що я наробила.

Дівчата, дівчата,
Що я наробила...
Козак жінку має,
А я полюбила.

Козак жінку має,
Ще й діточок двоє,
Крається серденько
В дівчини надвоє.

Надвоє, надвоє,
На дві половині...
Ой як тяжко жити
Молодій дівчині.

Вивела вже коня,
Осідлала йому:
– Бери їдь, козаче,
Бери їдь додому.

Бери їдь додому,
Хай сам Бог з тобою.
Як не маєш жінки,
Кохайся зі мною.

– Є у мене жінка,
Є у мене діти,
Рад би я додому
Соколом злетіти.

Ой чиє то жито,
Чиї то покоси,
Чия то дівчина
Розпустила коси?