Ой там, у темному гаю,
Стелиться долом туман.
Довго гуляв з дівчиною
В темному гаю козак.

Гуляли вони, гуляли,
До них циганка прийшла.
– Дай ми, дівчино, рученьку,
Правду скажу я тобі.

– А я циганкам не вірю,
Милий кохає мене.
Вийди, циганко, із гаю,
Я ненавиджу тебе.

Циганка з гаю не вийшла,
Правду сказала мені.
Милий мене покидає,
Більше не вернеться, ні.

Ой ти, козаче-гультяю,
Не зводь дівчину з ума.
Бідна вона сиротина,
Батька і неньки нема.

– А я не зводжу, не зводжу,
Я її вірно люблю.
Міцно до серця пригорну,
Ще й поцілую її.

На небі зірок багато,
Одна з них ясно горить.
На світі милих багато,
За одним серце болить.

Ой там, у темному гаю,
Стелиться долом туман.
Більш не гуля з дівчиною
В темному гаю козак.