На поточку-м прала
На поточку-м прала,
На вербочку-м клала,
Поможи ми, пане Боже,
Що-м собі думала.
Я собі думала
Хлопця молодого,
А мене віддали
За діда старого.
Як ня віддавали,
Та так ми казали:
– Аби-сь, моя доню,
Діда честовала.
Я діда честую,
Честовати мушу.
Поможи ми, пане Боже,
Візьми з діда душу.
Візьми з діда душу
Та й повісь на грушу,
Аби старим знати,
Як молоду брати.
На вербочку-м клала,
Поможи ми, пане Боже,
Що-м собі думала.
Я собі думала
Хлопця молодого,
А мене віддали
За діда старого.
Як ня віддавали,
Та так ми казали:
– Аби-сь, моя доню,
Діда честовала.
Я діда честую,
Честовати мушу.
Поможи ми, пане Боже,
Візьми з діда душу.
Візьми з діда душу
Та й повісь на грушу,
Аби старим знати,
Як молоду брати.
Примітки:
Останній рядок кожного куплету повторюється двічі.Джерела:
1. Жартівливі пісні. Родинно-побутові / Упорядники О.І. Дей, М.Г. Марченко, А.І. Гуменюк. – Київ: Наукова думка, 1967. – 800 с.2. Жартівливі та сатиричні пісні / Упорядник Микола Дмитренко. – Київ: Дніпро, 1988. – 327 с.
3. Перлини української народної пісні / Упорядник Микола Гордійчук. – Київ: Музична Україна, 1991. – 383 с.
4. Пісні маминого серця / Упорядник Р.П. Радишевський. – Київ: Видавничий центр "Просвіта", 2006. – 351 с.
5. Пісенний вінок: Українські народні пісні / Упорядник Андрій Михалко. – Київ: Криниця, 2007. – 400 с.
Рекламне оголошення
текст
ноти