Впали роси на покоси
Впали роси на покоси,
Засвітилися навколо.
Там дівча ходило босе,
Білу ніжку прокололо.
Згинуть роси, як над світом
Сонечко зійде багряне,
Крапля крові самоцвітом
У його промінні стане.
Білі роси – то кохання,
Що живе лиш до світання;
Кров, що в сонці не поблідла, –
То любов правдива й світла.
Засвітилися навколо.
Там дівча ходило босе,
Білу ніжку прокололо.
Згинуть роси, як над світом
Сонечко зійде багряне,
Крапля крові самоцвітом
У його промінні стане.
Білі роси – то кохання,
Що живе лиш до світання;
Кров, що в сонці не поблідла, –
То любов правдива й світла.
Примітки:
1. Останні два рядки кожного куплету повторюються двічі.2. Пісня Романа з кінофільму "Роман і Франческа".
Джерело:
Пісні маминого серця / Упорядник Р.П. Радишевський. – Київ: Видавничий центр "Просвіта", 2006. – 351 с.Рекламне оголошення