Алілуя

Я прокинувся раненько
Не будила мене ненька
Поголився в перукарні
Бляді кажуть – хлопчик гарний
Зрізав квіти у сусіда
Лисого хромого діда
Як на важливе завдання
Я рушаю на свідання

Приспів:
Алілуя, алілуя, я тебе люблю, я кохаю тебе (3)

У Христини плаття біле
Вона мовить "Здрастуй, милий!"
Поцілую прямо в губи
І як вдую в жаркі труби

Приспів

Я чекаю вже годину
Все не йде моя Христина
А по небу хмари чорні
Пропливають наче човни
Я зайду до ресторану
І всосу хоч півстакану

Приспів

Бачу в залі під картиной
Обіймається Христина
І здоровий москаляка
Розірвати б тобі сраку!
Ой піду стрибну з балкону
Або вип’ю самогону

Приспів:
Алілуя, алілуя, я більше не люблю, я не кохаю тебе (3)

Йду і бачу цю, цю пацю
Паця цюцю харить в срацю

Примітки:
Церковні слова "алілуйя, алілуйя", які, окрім назви пісні, повторюються в кожному приспіві, очевидно, пов’язані з дитинством М’ясоєдова. В шість років мати відвела маленького Гєну до церковного хору у Благовіщенському соборі, але через півроку, після того як побачила недвозначний інтерес старшого дяка до сина, вона його звідти забрала.

Бляді кажуть – хлопчик гарний. Алюзія з часів дитинства. Першій свій сексуальний досвід Гєна М’ясоєдов отримав у восьмому класі в лікарні, куди він ліг із запаленням легень (в цій лікарні працювала старшою медсестрою його мати). Маючи достатньо симпатичну зовнішність Гєна був зваблений водночас двома дорослими медсестрами. Цей зв’язок не був одноразовим, і продовжувася всю другу частину перебування у лікарні (де М’ясоєдов провів 14 днів). Цілком можливе, що це в подальшому послужило додатковим поштовхом для обрання М’ясоєдовим медичної освіти.

Зрізав квіти у сусіда лисого хромого діда. Тут йде мова про сусіда М’ясоєдова по Салтівці (район Харкова). Зі своїм сусідом, лисим і шкутильгаючим нквдистом у відставці, М’ясоєдов мав постійні ідеологічні конфлікти. Апогеєм конфлікту став випадок, голи Гєна підпалив сусіду двері, той викликав міліцію і М’ясоєдов був поставлений на облік у так звану "дитячу кімнату міліції".

Зрізав квіти у сусіда – цей факт не міг відповідати дійсності. Хоча М’ясоєдови (та його сусіди) і жили у двоповерховому будинку, біля якого майже кожна родина вирощувала собі невеликий городик, саме цей сусід не займався квітникарством так як мав певні проблеми зі спиною і не міг нагинатися. Швише за все зворот вжито з метою означити прояв негативних дій по відношенню до конкретного суб’єкта.

Хромого діда. Тут русизм "хромий" замість українського відповідника "шкутильгаючий" вжито свідомо, адже означений сусід, родом з Івановської області був ідейним українофобом. Русизм "хромий" допомогає повніше відобразити його ідейний антиукраїнський портрет.

У Христини плаття біле... все не йде моя Христина... обіймається Христина... Христиною (Крістіною, у дворі – "Крєста") звали перше велике кохання Гєни М’ясоєдова. З Христиною Гєна дружив другу половину дев’ятого та весь десятий клас. Вони планували одружитися. Сексуальних контактів він з нею не мав. Відразу по закінченню школи Христина війшла заміж за іншого та виїхала за кордон.

І як вдую в жаркі труби. Виключно харківський вислів, що не зустрічається не лише в інших регіонах, але і на території області, окрім самого міста Харкова. "Дути в жаркі труби" – на харківському сленгу означає кунілінгус (тобто орально-генетальний контакт чоловіка з жінкою, де жінка виступає генетально, а чоловік – орально).

Я зайду до ресторану. У вісімдесяті роки М’ясоєдов не ходив до ресторанів. Мова йде про відому їдальню "Варенична" на вулиці Сумській, де збиралися харківські українофільські елементи, і зокрема в подальшему члени Народного Руху України за перебудову. Нині в цьому приміщенні розміщується кафе "Коники".

Обіймається Христина і здоровий москаляка. Не відповідає правді. Реальна Христина вийшла заміж за поляка, який приїзжав на будівництво нової телефонної станції, з яким вона одружилася та емігрувала до Польщі. В данному випадку ми маємо яскравий приклад як антиросійські настрої виявилися сильніше за історичну справедливість.

І здоровий москаляка. В данному випадку слово "москаль" (москаляка) є пізнішим нашаруванням. Історично на українсько-російському прикордонні (до якого входить і Харківська Слобожанщина) для означення росіян (особливо у негативному контексті) вживається слово "кацапи". І нині в українських селах Харківщини "кацапами" називають як мешканців Росії, так і представників сусідніх, але етнічно російських сіл.

Розірвати тобі б сраку! Відомий брутальний зворот, поширений в багатьох регіонах України. Слово "срака" для означення задньої частини людського тіла вжите свідомо на противагу непритаманному українській мові польському слову "дупа", яке останнім часом через Галичину і галицьких літераторів нав’язується літературній мові.

Ой піду стрибну з балкону. За свідченням Центральноєвропейського антисуїцидального центру 83% особам мистецьких професій хоча би один раз в житті приходять думки про самогубство і в цьому плані вони є найвразливішою групою населення. Постійний мотив у творчості М’ясоєдова.

Або вип’ю самогону. У вісімдесятих роках державна горілка (так звана "казьонка") в силу своєї відносної дороговизни виявлялася неприступною харківській молоді і її місце заступив самогон (так звана "смага").

Йду і бачу цю, цю пацю. Паця цюцю харить в срацю. "Паця" – харківське сленгове скорочення від слова "пацанка", дівчина, яка є рівнею хлопцеві, на загал позитивна рекомендація молодої дівчини. "Цюця" – шмат арматури, втавленної всередину гнучкої ізоляційної трубки, один з різновидів зброї для вуличних боїв. "Харити" – в харківському сленгу означає "заштовхувати", "засовувати", "задвигати". Аналогічне значення дієслова "харити" зустрічаємо як в містах Харківської області: Чугуєві, Мерефі, Балаклеї, так і в місті Полтава. Отже, лінійний переклад з харківського молодіжного сленгу "паця цюцю харить в срацю" означає, що дівчина шматком гумової ізоляційної трубки займається мастурбацією (причому в анальний спосіб). Очевидно в такий спосіб автор намагався принизити образ Христини (на початку 90-х жіноча мастурбація у суспільній свідомості ще не вважалося нормальним явищем, а виглядало чимось антиприроднім), яка покинула його на користь іншого.

Цікавою авторською знахідкою є в цих двох строках своєрідна гра слів, яка утворилася в наслідок повторення займенника "ця" у другому відмінку в першій половині куплету, та відмінювання у другому відмінку іменника "цюця", що зробила ці два абсолютно різних за походженням слова абсолютно ідентичними за звучанням (омоніми).

Рекламне оголошення