Помаранчеві гори
Я хотів сонця – на вулиці злива.
Я чекав повію – маю цнотливу.
Я хотів стріляти – скінчилися набої.
Вирішив тікати – залишився з тобою.
Помаранчеві гори, блакитний ліс.
Де у небо здіймається срібний спис.
Я зустрінусь з тобою.
Я прагнув тиші – та стріляють гармати.
Я хотів на волю – потрапив за грати.
Хапанув драпу – та він безпонтовий.
Я шукав білу – скрізь усі кольорові.
Помаранчеві гори, блакитний ліс.
Де у небо здіймається срібний спис.
Я зустрінусь з тобою.
Я хотів втопитись – та вода холодна.
Я хотів поїсти – залишився голодний.
Я хотів літати – підрізали крила.
Я хотів кохати – ти серце закрила
Від мене.
Помаранчеві гори, блакитний ліс.
Де у небо здіймається срібний спис.
Помаранчеві гори, блакитний ліс.
Де у небо здіймається срібний спис.
Я зустрінусь з тобою.
Я чекав повію – маю цнотливу.
Я хотів стріляти – скінчилися набої.
Вирішив тікати – залишився з тобою.
Помаранчеві гори, блакитний ліс.
Де у небо здіймається срібний спис.
Я зустрінусь з тобою.
Я прагнув тиші – та стріляють гармати.
Я хотів на волю – потрапив за грати.
Хапанув драпу – та він безпонтовий.
Я шукав білу – скрізь усі кольорові.
Помаранчеві гори, блакитний ліс.
Де у небо здіймається срібний спис.
Я зустрінусь з тобою.
Я хотів втопитись – та вода холодна.
Я хотів поїсти – залишився голодний.
Я хотів літати – підрізали крила.
Я хотів кохати – ти серце закрила
Від мене.
Помаранчеві гори, блакитний ліс.
Де у небо здіймається срібний спис.
Помаранчеві гори, блакитний ліс.
Де у небо здіймається срібний спис.
Я зустрінусь з тобою.
Примітки:
Пісня датується 2000 роком.Я чекав повію – маю цнотливу. З першим коханням М’ясоєдова Христиною ("Крєстою"), стосунки з якою тривали у Гєни впродовж 9-10 класів, у нього не було ніяких сексуальних стосунків. Оспівування повій (проституток) характерно для харківської міської поезії двадцятого сторіччя.
Помаранчеві гори. Використання польського слова "помаранч" та похідного прикметника "помаранчовий", що останнім часом заступили місце більш звичних "апельсин" та "апельсинивой", які тотожні російським словам, засвідчують нехіть поета до всього російського.
Я хотів стріляти – скінчилися набої... Я прагнув тиші – та стріляють гармати. Відомо, що в 1996 році Гєнадій М’ясоєдов разом з Сергієм Пантюком намагалися пробратися до Боснії, щоби виступати там на боці хорвато-мусульманських військ проти сербів. Сергій Пантюк (1966 р. народження) – дуже цікавий подільсько-буковинський поет, циганського походження, відомий своєю схильностю до авантюрництва. Автор поетичних книжок "Таїнство причастя", "Тінь Аріяни", "Храм характерників", "Володар вогню" та інш. Проживав в Кам’янці-Подільському та Чернівцях. Політично активний. Після знайомства з відомим хмельницьким бізнесменом і політиком Іваном Рудиком під час перебування того у в’язниці за контрабанду, написав документальну книгу "Справа честі Івана Рудика". Нині живе у Хмельницькому (в подарованій за роботу двокімнатній квартирі), де працює аналітиком у Рудика. Невідомо, чи потрапили Пантюк і М’ясоєдов до Боснії. Термін їхньої відсутності в Україні складав чотири місяці. Після повернення в поезії обох з’явилися мілітарні мотиви. Під час гастролей "Калєкції" в Хорватії в 2001 році, на одному з концертів гурту було помічено кілька хорватських офіцерів, які поводилися з М’ясоєдовим як зі старим добрим знайомим.
Я хотів на волю – потрапив за грати. Мова йде про епізод, коли М’ясоєдов разом з відомим київським письменником-детективістом Андрієм Кокотюхою, перебуваючі в стані алкогольного сп’яніння, потрапили до міліції, де були піддані фізичним тортурам. Епізод був широко висвітлений Кокотюхою в київській пресі (журнал "Політика і Культура", газети "Столичные новости", "Вечерние вести").
Хапанув драпу – та він безпонтовий. Строка взята з лексикону барабанщика гурту Сергія Балалаєва. Балалаєв є безперечним авторитетом в гурті по всіх питаннях, що стосуються психотропних наркоделичних речовин. Фраза про "безпонтовий драп" була вжита їм, коли бас-гітарист Сергій Жихарєв (Жиба) на всі кошти, виручені "Калєкцією" від виступу в Харківському клубі "Форт", без згоди решти учасників гурту, купив анаші ("драп"), яка після ретельної перевірки виявилася ароматизованою махоркою. Конфлікт, який виник внаслідок цього привів до того, що Жиба був змушений покинути гурт і був замінений на іншого бас-гітариста Ярка Рудницького.
Я шукав білу – скрізь усі кольорові. Натяк на нетривалий роман, який був у М’ясоєдова з Ельвірою, мулаткою за походженням (мати українка, батько – невідомого походження). За півроку після знайомства з М’ясоєдовим, Ельвіра переїхала до Києва, де змінила ім’я і тепер працює ведучою в одній з музичних програм на телебаченні. Нині ніяких контактів з М’ясоєдовим не підтримує. За весь час існування телепрограми, гурт "Калєкція" в ній не був згаданий жодного разу.
Я хотів втопитись – та вода холодна. Прояв суїцидальних мотивів, надзвичайно поширений у М’ясоєдова.
Рекламне оголошення