Вечірній дзвін, вечірній дзвін!
Багато дум наводе він.
Про молоді щасливі дні
В коханій, рідній стороні.
Як я навіки там прощавсь,
Вечірній дзвін там роздававсь.

Як сон, пройшли ті ясні дні,
Що знав я в рідній стороні.
І скільки вже нема в живих
Тоді веселих, молодих?!
Кріпкий їх сон в сирій землі,
Не чуть їм дзвону у труні.

Уже й на мене час приспів,
Роздасться похоронний спів;
Засиплють яму... і кінець!
Другий десь найдеться співець.
І вже не я, а буде він
Співати про вечірній дзвін.