Новая радість світу ся з’явила,
Пречиста Діва Сина породила.

Во Вифлеємі-місті вельми рано
Витати Пана пастирям сказано.

Звізда услугу тую відправляла,
Царів із сходу к Ньому провожала.

Принесли Йому ладан, миро, злато,
Взяли заплату небесную за то.

Ірод лукавий з того засмутився,
Що Цар предвічний на світ народився.

Казав жовнірам повсюди шукати,
В пень отрочата дволітні стинати.

А Йосиф старець Марію піймає
І до Єгипту з Христом утікає.

Нехай же Ірод вічно погибає!
Наш Цар роджений всіх нас потішає.

Ми нині при Нім радо веселімся,
Рождеству Його низько поклонімся.

Щоби нам зволив щасливий вік дати
І з Ним по смерти в небі царствувати.