Жала Ганнуся шовкову траву,

Приспів:
По зорі,
Гей, по зорі, по місяцеві ясному!

Та й загубила золотий перстень.
Кликала вона свого батенька.
Батенько прийшов, перстня не знайшов.
Жала Ганнуся шовкову траву
Та й загубила золотий перстень.
Кликала вона свою матінку.
Матінка прийшла, перстня не знайшла.
Жала Ганнуся шовкову траву,
Та й загубила золотий перстень.
Кликала вона свого милого:
– Шукай, миленький, шукай перстеня.
Миленький прийшов, перстеня знайшов.