Мертве дерево і вітер
Погаслий світ очей моїх
Не здатен освітити шлях
До мрій, що зберегти не зміг,
Перетворивши в попіл, прах.
Життя тепер – холодна ніч.
Пронизуючи плоть наскрізь,
Заглушуючи смертний клич,
Знов робить черговий поріз.
Чи витримаю я цей біль?
Чи слід мені чекати світла?
Чи не покинути цей бій
Між мертвим деревом і вітром?
Щоб не брехати вже собі,
Що все гаразд, до посивіння –
Чи не покинути цей бій
Між існуванням і спасінням?
Як мертве дерево, стою,
Не в змозі зберегти надію,
Бо до життя любов свою
Я повернути не зумію.
Не хочу більше чути слів.
Мені набридло існувати.
Хоч я чекаю безліч днів,
Душа не може вже чекати.
Чи витримаю я цей біль?
Чи слід мені чекати світла?
Чи не покинути цей бій
Між мертвим деревом і вітром?
У всьому винен тільки я,
Тепер засуджений страждати.
Чи не залишити життя,
Коли не болісно вмирати?
Не здатен освітити шлях
До мрій, що зберегти не зміг,
Перетворивши в попіл, прах.
Життя тепер – холодна ніч.
Пронизуючи плоть наскрізь,
Заглушуючи смертний клич,
Знов робить черговий поріз.
Чи витримаю я цей біль?
Чи слід мені чекати світла?
Чи не покинути цей бій
Між мертвим деревом і вітром?
Щоб не брехати вже собі,
Що все гаразд, до посивіння –
Чи не покинути цей бій
Між існуванням і спасінням?
Як мертве дерево, стою,
Не в змозі зберегти надію,
Бо до життя любов свою
Я повернути не зумію.
Не хочу більше чути слів.
Мені набридло існувати.
Хоч я чекаю безліч днів,
Душа не може вже чекати.
Чи витримаю я цей біль?
Чи слід мені чекати світла?
Чи не покинути цей бій
Між мертвим деревом і вітром?
У всьому винен тільки я,
Тепер засуджений страждати.
Чи не залишити життя,
Коли не болісно вмирати?
Рекламне оголошення