Навколо нас стільки проявів життя
Стільки різних сортів і стільки мов
Розсипаюсь на тисячі маленьких Я
Щоби хтось лишився і зібрав все це знов

І я радий, що лишилась саме ти
Я чекав тебе немов усе життя
Бо без любові, як і без води
Кожна мить наближує до кінця.

Навколо нас стільки проявів життя
Справжні речі не потребують хитрих схем.
Для того, щоб позбутись зайвого сміття,
Треба бути гравцем, а не м’ячем.

Кожен вибирає свій власний шлях
Дивитися угору, або падати вниз
Бачити красу у цих рядках,
Або бачити її скрізь.

Хтось стукає у двері й лізе крізь вікно
Шукає зміст навіть там, де його нема
Хтось передивився німого кіно
І тепер мовчить, не знаючи що дарма

Хтось виходить заміж, а хтось і гри
Вони слухають музику просто так
Та колективне почуття вини
Не дає їм змогу рухатися в такт

Хтось шукає нових приводів для зітхань
Хтось чекає перших зморшок на своєму лиці
Хтось встеляє шлях камінням для спотикань
Але правда переможе у кінці

Скоро дощ, я намокну й може буду злий
Говоритиму, що вчора мало спав
Але ти знаєш, що сезон тропічних злив
Так само знав, кого він обирав.