До Зірок

Коли звикаєш, що слова втрачають вагу із часом
Починаєш мовчати і знімаєш із себе всі прикраси.
Навколо стільки шуму і стільки крику. Люди, де ваша втіха?
Говорити – не значить не бути мертвим, скільки б ти не дихав

Ааа ти чуєш? Ааа ти чуєш звук, що прямує до зірок

Коли звикаєш, що люди йдуть надовго, а часом назавжди
Починаєш приймати себе самого і знаходиш справжнє.
Стільки фальшивих посмішок навколо. Люди, де ваша щирість?
Бо сміятись – не значить не бути мертвим, як би не хотілось.

Ааа ти чуєш? Ааа ти чуєш звук, що прямує до зірок
Ааа ти чуєш? Ааа ти чуєш звук, як і твій найкращий друг

Коли звикаєш, що зелене світло горить менш помітно
Починаєш бачити душі будинків – дивитись в вікна.
Навколо стільки місць, де хочеться бути, та не всім почути
Звуки, що прямують з зірок на Землю, коли тут темно.

Ааа ти чуєш? Ааа ти чуєш? Ааа ти чуєш все


Рекламне оголошення