Острів

Моя свобода мала смак теорій,
Твоя правда мала запах зливи.
Ти хотіла, щоб я жив без цих алегорій,
Я хотів, щоб ти не витрачала сили.

Та чув тільки ні на всі свої запитання,
Доки ти стискала мене у обіймах.
Я не мав часу для зволікання,
Дивіться в новій серії старого фільму

Приспів:
Один фінал на двох. Я згодився бути сам.
Прощай, мій друг. Навколо лиш океан
І під водою мільйони слів,
І я, мов острів, і я, мов острів.

Мені стало занадто душно
В той день, коли ми перестали посміхатись,
Коли перестали чути море у мушлі,
Значить вже не було чого рятувати.

Приспів

І я, мов острів, що згодився бути сам.
І я, мов острів, і я, мов острів.
І я, мов острів, що згодився бути сам.


Рекламне оголошення