Фестиваль фестивалів, всі в кольоровому вбранні,
Люди злились тілами в танцях на березі ріки.
І я поставив всі свої думки на паузу,
Я не хочу зайвий раз терти плівку,
Чужа реальність, чужі фантазії
Вишикувались у чергу, щоб зняти мірки.

Приспів:
Тому я не піду додому, як учора,
Тому я не піду, бо так вже було вчора.

Вона дихає полум’ям, її волосся – заклинач вітрів,
Вона розділить всім порівну, вона розділить усім навпіл.
І я викрутив почуття на максимум, я не хочу тримати у собі
Своє натхнення, свої фантазії,
Втілити все разом у життя за сьогодні.

Приспів

Її співи мов в пташки, її дотики мов вода.
Повертатися важко, під ногами жива земля.