Прибули в Одесу батяри зі Львова. В бенді були хлопці і дівки.
Троха мандрували, троха випивали, співали батярськії пісні.
В бенді була ляля, звали її Галя, схожою на Мерилін була.
Всі одеські кралі заздрили тій Галі, шостий розмір грудей бо мала.

Приспів:
Ех, Галю, моя ти Галочко!
Ех, Галю, моя ти лялечко!
Ех, Галю, Галина з Винників,
Пробач негідників!

Виступали в клубах, грали по весіллях, адже і в Одесі люди є!
Русофіли кляті взяли нас на хаті – то були агенти ФСБ.
Тупо бикували, тубу поламали, кажуть, що прієхалі ми зря.
Толік, мій напарник, гарний був ударник – взяв та і ударив главаря.
Зав’язалась драка – кровію умилась вся ота кацапськая братва.
Лютував наш Толік, тільки от недолік – хтось та і узяв, набрав нуль-два.

Приспів

Дві доби в мусарні: каша і параша, весь отой зросійщений базар...
Вийшли ми надвечір люті і голодні і зайшли в найближчий тіпу бар.
Барду караоке тупо там співала вся місцева бидло-гопота.
Тільки що за диво? Бачим, з мікрофоном залом ходить Галя молода.
Чмо бритоголове книжку відкриває і співає Лєпса "Наталі".
Галя на подпєвках, як продажна дєвка, у бюстгальтер ховає рублі.

Приспів

Ех ти, наша Галя, що ж ти наробила? Зрадила бандерівський фасон,
Плюнула на гідність, плюнула на мову і співаєш зеківський шансон!
Ми чекали довго. Десь годині в п’ятій виповзла ота пропала честь.
Тільки зорі знали, як ми зав’язали ті на спині груди номєр шесть.

Приспів (3)