Мільйони важких дощів

Маленький океан
Пустився мандрувати
Сльозою по твоїй щоці...
У віддзеркаленні її
Я прочитав своє ім’я, –
Тепер ти не сама.

Ти не сама!
Бо поряд я!

А серце все палає
Під мільйонами важких дощів,
Це я тебе кохаю!
Я хочу бути лиш назавжди твій!
(Я хочу, щоб ти був назавжди мій!)

Прокинулось сонце, засяяла річка,
Продовжуй дихати зі мною, лиш моя криничка!
Вiдчуй подих вiтру – то мій поцілунок.
Якщо мене не буде поряд, збережи цей дарунок...

У серці своїм...
І я повернусь за тобою!...
(Дихай...)


Рекламне оголошення