Вітер віє, шелевіє, дівчино, чи чуєш
Вітер віє, шелевіє, дівчино, чи чуєш?
Пусти мене до сьвітлоньки, де нічку ночуєш.
А я би ті упустила, іно я сі бою,
Погубила-м дрібні ключі від свого покою.
Пусти мене до сьвітлоньки, де нічку ночуєш.
А я би ті упустила, іно я сі бою,
Погубила-м дрібні ключі від свого покою.
Примітки:
Записано у с. Кобаки Косівського району Івано-Франківської області.Джерело:
Коломийки. Том 3 / Упорядник Володимир Гнатюк. – Львів: Наукове Товариство імені Шевченка, 1907. – 253 с.Рекламне оголошення