Віє вітер, віє вітер з вечера до рана
Віє вітер, віє вітер з вечера до рана,
Ой люби мя, дівчинонько, моя ти кохана.
Ой не проси, не проси, нич з того не буде,
Не оббивай моїх тинів, бо сьміют сє люде.
Ой люби мя, дівчинонько, моя ти кохана.
Ой не проси, не проси, нич з того не буде,
Не оббивай моїх тинів, бо сьміют сє люде.
Примітки:
Записано у с. Великий Любінь Городоцького району Львівської області.Джерело:
Коломийки. Том 3 / Упорядник Володимир Гнатюк. – Львів: Наукове Товариство імені Шевченка, 1907. – 253 с.Рекламне оголошення