Ой ти мовиш, мій любоньку, що я тя любила

Ой ти мовиш, мій любоньку, що я тя любила,
А я тебе, мій миленький, словами зводила.
Ой ти мовиш, мій любоньку, що я тебе люблю,
А я тебе, мій любоньку, словами голублю.
Ой ти мовиш, мій любоньку, що я тя любила,
А я тебе, мій любоньку, з розуму зводила.
Ой ти гадав, мій хлопчино, що я тя кохаю,
Я такими хлопаками плоти підпираю.
Ой ти мовиш, мій любоньку, що я за муж піду,
Кину роскіш попід ноги, а куплю си біду.
Ой ти дурний давав, давав, я розумна брала,
А ти за ворота вийшов, а я ся сьміяла.
Джерело:
Коломийки. Том 3 / Упорядник Володимир Гнатюк. – Львів: Наукове Товариство імені Шевченка, 1907. – 253 с.

Рекламне оголошення