Та я до ті, дівчє, ходив, та я тебе любив
Та я до ті, дівчє, ходив, та я тебе любив,
А ти мене ізрадила, Господь би ті побив.
Ой від коли я полюбив твої чорні очи,
Від тоди ми ни спочинку ані в день, ні в ночи.
Веселої годиноньки від тогди ни маю,
Лишень тужу і сумую, до тебе зітхаю.
Личко твоє, моя мила, краснійше над рожу,
Тому я ті, молоденький, забути не можу.
А ти мене ізрадила, Господь би ті побив.
Ой від коли я полюбив твої чорні очи,
Від тоди ми ни спочинку ані в день, ні в ночи.
Веселої годиноньки від тогди ни маю,
Лишень тужу і сумую, до тебе зітхаю.
Личко твоє, моя мила, краснійше над рожу,
Тому я ті, молоденький, забути не можу.
Примітки:
Записано у с. Кобаки Косівського району Івано-Франківської області.Джерело:
Коломийки. Том 3 / Упорядник Володимир Гнатюк. – Львів: Наукове Товариство імені Шевченка, 1907. – 253 с.Рекламне оголошення