А я свого миленького пізнаю з далека [1]
А я свого миленького пізнаю з далека,
Що1) високий, а тоненький2), як в лісі3) смерека.
А я свого миленького пізнаю по стані,
А як вийде на улицю в біленькім кафтані.
А я свого миленького пізнаю по дусі,
А як вийде на улицю в сивім капелюсі.
Що1) високий, а тоненький2), як в лісі3) смерека.
А я свого миленького пізнаю по стані,
А як вийде на улицю в біленькім кафтані.
А я свого миленького пізнаю по дусі,
А як вийде на улицю в сивім капелюсі.
Примітки:
1. Записано у с. Біла Тернопільського району Тернопільської області.2. Варіанти: Іванівці (лише перший куплет): 1) Він. 3) Тая. – Тисменичани: 2) Бо він тонкий, а високий.
Джерело:
Коломийки. Том 3 / Упорядник Володимир Гнатюк. – Львів: Наукове Товариство імені Шевченка, 1907. – 253 с.Рекламне оголошення