Вітер віє, шелевіє, та й порохом сіє
Вітер віє, шелевіє, та й порохом сіє,
Коби то сі довідати, що мій милий діє.
Вітер віє, шелевіє, та й порохом мече,
Десь мій милий в дубровоньці в сопівку щебече.
Коби то сі довідати, що мій милий діє.
Вітер віє, шелевіє, та й порохом мече,
Десь мій милий в дубровоньці в сопівку щебече.
Примітки:
Пор. Саламон, ст. 27, ч. 29.Джерело:
Коломийки. Том 3 / Упорядник Володимир Гнатюк. – Львів: Наукове Товариство імені Шевченка, 1907. – 253 с.Рекламне оголошення